Зноба Валентин (1929-2006) – український скульптор. Закінчив Київський художній інститут (1953), у майстерні М. Лисенка. Член НСХУ (1955). Лауреат Золотої медалі всесвітньої виставки Експо-58 (1958). Народний художник України (1979). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1982-85). Голова Київської організації НСХУ (1982–1987). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1996). Академік АМ України (1997). Золоті медалі ім. В. Вучетича (1990), Британської королівської асоціації скульпторів (1995), АМУ (2003). Учасник всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставок (з 1951). Персональні виставки в Києві (з 1963), Осло (поч. 1990-х рр.), Единбурзі (1996), Лондоні (1997), Парижі та Афінах (2006). Працював у галузях монументальної і станкової скульптури, портрета, з різними матеріалами: каменем, деревом, металом. Почесний громадянин м. Києва. У Києві створено Музей-майстерню Знобів-Голембієвських (2006), на цьому будинку 2009 встановлено меморіальну дошку Зноби. Роботи зберігаються в НХМУ, Національному музеї «Київська картинна галерея», Державному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 р.», Національному музеї Т. Шевченка, Яготинському історичному музеї (Київська обл.), Луганському, Дніпропетровському, Запорізькому, Кіровоградському та Сімферопольському художніх музеях, Житомирському, Рівненському, Тернопільському, Херсонському і Чернівецькому краєзнавчих музеях та інших музейних та приватних зібраннях Великої Британії, Греції, Італії, Норвегії, США, Франції, Японії.