Кириченко Степан Андрійович (1911-1988) – український живописець. Народився в с. Чоповичі (нині м. Малин, Житомирська обл.). Закінчив КДХІ (1941), де викладачем за спеціальністю був Ф.Кричесвський. Член СХУ (1941). Під час 2-ї світової війни був художником агітпоїзда, створював портрети бійців, командирів, партизанів. Брав участь в оформленні мозаїкою Палацу Рад у Москві (1945), павільйонів на ВДНГ у Москві (1955). Заснував у 1962 та очолив мозаїчну майстерню у Києві (згодом – секція монументального мистецтва). Учасник всесоюзних, республіканських та міжнародних виставок (з 1943). Народний художник УРСР (1981). Персональні виставки відбулися вже посмертно у Києві (1991, 2001). Окремі роботи зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка, Шевченківському національному заповіднику (м. Канів, Черкаської обл.), Закарпатському ХМ (Ужгород), НМУНДМ.