Ганзен Олексій Васильович (1876-1937) – український художник. Народився в м. Одеса. Онук і учень І. Айвазовського. Навчався в гімназії (1890-і), потім закінчив юридичний факультет Новоросійського університету (Одеса). Поїхав до Мюнхену (1901) для отримання художньої освіти та десять років провів за кордоном. Навчався у Мюнхенській АМ у К. Зальцмана та П. Мейергейма; в Дрездені у Є. Брехта; в Парижі у Ж. Лефевра та Р. Флері. Подорожував по Франції, Італії, Нідерландам та Швеції. Писав переважно марини, продовжуючи традиції свого діда. Працював у техніках олійного живопису, акварелі, сепії, гуаші та гравюри. У 1910-х жив у Петербурзі та у маєтку Роман-Елі поблизу Феодосії. Брав участь у виставках ТПРХ в Одесі, Петербурзької АМ, ТРА (був його членом). Експонувався у Парижі та Берліні. Персональна виставка у товаристві «Мюссаровські понеділки» (1917). Емігрував із сім’єю до Югославії (1920). Твори художника замовляли для королівських палаців Югославії, Румунії, Італії. Персональні виставки в Загребі, Белграді, Бухаресті, Римі та Парижі. Входив до складу Товариства російських художників у Парижі. Представлений у Феодосійській КГ ім. І. Айвазовського, численних музеях Росії та Європи.